Геральдичні фантоми: герби президентів України

 

Геральдичні фантоми: герби президентів України




Про герби українських гетьманів написано багато. Навіть далекі від геральдики люди чи не щодня бачать герби Богдана Хмельницького та Івана Мазепи на банкнотах 5 та 10 гривень. Однак наявність власних геральдичних знаків характерна не лише для правителів минулого. З початку нового століття в пресі та Інтернеті час від часу з’являються матеріали, присвячені гербам президентів сучасної України. Та чи справді вони їх використовували?


Шаховий гребінь царя Леоніда

Перший Президент України – Леонід Кравчук – питанням власного герба не переймався: і без того проблем вистачало. Нагода обзавестися геральдичним знаком випала тоді, коли він вже залишив кабінет на Банковій. У 1999 р. в Україні розпочав свою діяльність Великий Пріорат Ордена Святого Станіслава (міжнародна благодійна й нагородна організація). Першим кавалером Ордена Святого Станіслава 1 ступеня став Л.Кравчук. Відомо, що слово “кавалер” є синонімом слова “лицар”. Ну, а який же лицар без герба? Тож виникла ідея подарувати Леоніду Макаровичу персональний герб. Склав і виконав його відомий український художник та геральдист Олекса Руденко. В листопаді 2001 р. зображення герба опублікувала газета “Факты и комментарии” (іл. 1). На гербовому щиті зображено шеврон (геральдична фігура, що нагадує літеру “Л”), нижче срібний хрест на червоному полі, запозичений з історичного герба Волині, звідки родом Л.Кравчук. Над шевроном схрещені булави, що нагадують про перебування на президентському посту. Над щитом розміщено лицарський шолом з короною. Взагалі-то корона такого типу – атрибут шляхетських гербів, тоді як перший Президент має доволі скромне походження. Клейнодом (прикраса на шоломі) слугує рука в латах, що тримає булаву. Щитотримачами виступають цар Спарти Леонід і князь Костянтин Острозький. Герою битви під Фермопілами довірили тримати щит з-за того, що вони з Кравчуком тезки. Гребінь з білих та чорних пучків кінського волосу на царському шоломі символізує захоплення Леоніда Макаровича шахами. Що ж до князя Костянтина, то він є засновником Острозької академії де, як стверджує О.Руденко, було написано Пересопницьке Євангеліє. Ця визначна рукописна пам’ятка XVI ст. – один з перших перекладів Євангелія книжною староукраїнською мовою. Починаючи з 1991 р. книга використовується під час інавгурації Глави держави. Початок цій традиції поклав саме Л.Кравчук. Цар Леонід і князь Костянтин стоять на стрічці з девізом “PRIMUS INTER PARES”, що в перекладі з латини означає “Перший серед рівних”. Крім того, під щитом розміщено знак Ордена Святого Станіслава 1 ступеня. За словами О.Руденка, проект герба демонстрували майбутньому власнику, який зробив деякі зауваження. І хоча їх врахували, герб чомусь так і не було вручено. Навесні 2007 р. преса повідомляла, що якісь “українські геральдичні служби” розробляють герб для першого Президента України. Чим завершилася розробка і чи проводилася вона взагалі – невідомо. Жирну крапку в цьому питанні Леонід Макарович поставив у лютому 2013 р. в ефірі телеканалу ТВі. На зауваження щодо наявності в Л.Кучми та В.Януковича власних гербів екс-Президент відповів: “У мене немає. Не думаю, що це статус президента – мати свій особистий герб […] Думаю, краще, щоб члени сім’ї і я як старший, голова цієї родини, всі мали голови. А герби – це вже як вийде”.


Гуляв собі по полю лев

Леонід Кучма наразі єдиний Президент, який отримав герб ще будучи при владі. Як і у випадку з Л.Кравчуком, герб виступав подарунком, тільки не з нагоди нагородження, а на день народження 9 серпня 1999 р. Ідея створення екзотичного презенту належала донецькій фірмі “Інтерхобіекспо”, що спеціалізується на розробці та виготовленні сувенірно-представницької продукції. Очевидно, складання герба для фахівців фірми виявилося справою незвичною, тож довелося шукати геральдистів на стороні. Пошуки привели аж до Білокам’яної, а точніше – до Російської геральдичної колегії. Мабуть, далася взнаки звичка в усьому орієнтуватися на “старшого брата”. Склав герб особисто голова колегії Іґорь Смєтанніков, виконав – Юрій Абатуров. Сюжет герба (іл. 2) вийшов ну дуже патріотичним – у перетятому на синє і золоте поля щиті крокує лев з Державним гербом України в лапах. Цар звірів зображений в обернених кольорах – до “поясу” він золотий, нижче – синій. Чудернацька кінцівка хвоста з трьома китицями покликана символізувати Тризуб. Золотогривий хижак розташувався на щиті невипадково. По-перше, Л.Кучма за гороскопом Лев. По-друге, ім’я Леонід, грецьке за походженням, означає “нащадок лева” або “подібний левові”. З суто геральдичної точки зору гербовий щит зауважень не викликає. Щоправда, суперечливим моментом є Державний герб в левових лапах – для особового символу це надто претензійно. Ніби вхопив Кучма Україну і віддавати нікому не збирається. Втім, враховуючи його роль в історії нашої держави (як би цю роль не оцінювали), можна пробачити російським геральдистам і Державний герб, і його неточне відтворення. Пам’ятаєте анекдот: “За результатами діяльності третього Президента Верховна Рада вирішила присвоїти другому Президенту звання Герой України, а першого – взагалі канонізувати”. Ще одна ложка дьогтю – герб Леоніда Даниловича за сюжетом підозріло схожий на герб поліції та прикордонної охорони Естонії (іл. 3). Але це, очевидно, просто збіг. Щит увінчує корона у вигляді обруча з Тризубами, над якою шолом, прикрашений синьо-золотим наметом (покривало, що нагадує листя). В якості клейнода виступає ще один лев, причому в лапах у нього вже не Державний герб, а просто Тризуб. Цю фігуру звір мусить тримати вкрай обережно – щоб не вколотися. Більше того, колір Тризуба чомусь не золотий, а чи то срібний, чи то сталевий. Корона в даному випадку не має нічого спільного з монархією. Річ у тім, що фахівці РГК розробили цілу систему так званих “професійних” корон, що вказують на фах чи рід занять власника герба. Відповідно, в гербі Л.Кучми застосовано корону адміністративних працівників вищого ешелону влади України. Обруч вінця прикрашають дорогоцінні камені, причому не аби які, а діамант і бурштин – відповідно до знаку зодіаку. З боків щит тримають два чорних орла. Стояти в такій позі птахам явно важко, але що поробиш – служба. За словами авторів, орли запозичені з історичного герба Чернігівщини, де народися Л.Кучма. Слід, однак, уточнити, що на історичному гербі Чернігівщини орел двоголовий, а ось на гербі Чернігівської губернії царських часів – одноголовий, з хрестом у лапі. Хрест у орла відібрали, що логічно (все разом він би не втримав), але заодно позбавили корони – ось це вже даремно. Підніжжя у вигляді землі символізує нерозривний зв’язок власника герба з рідною землею. Девіз на золотій з синім підкладом стрічці в перекладі з латини означає: “Ділом, не словами”. За іронією долі, з дещо іншою версією цього девізу (“Не словом, а ділом”) пішов на президентські вибори 2004 р. Віктор Ющенко, якому судилося змінити Л.Кучму на посту Глави держави.

Бджола на кахлях

Новий Президент був відомий як великий любитель історії та старожитностей. Здавалося б – ідеальний клієнт для геральдиста. Але геральдикою Віктор Андрійович зовсім не цікавився і на пропозицію скласти герб відповів відмовою. Щоправда, за розробку з нього збиралися злупити аж $3 тис. – явно забагато. Зате Ющенко замовив дослідження свого родоводу. Втім, спроби створити для В.Ющенка герб все-таки мали місце. У 2004 р. тоді ще кандидат в президенти відвідав Косівщину. Там він познайомився з майстринею Євгенією Зарицькою, яка розмальовує кахель для печі гуцульськими візерунками. Віктор Андрійович тоді якраз шукав художника, який би зробив малюнки на кахлях для гуцульської печі в його заміському будинку. В результаті вийшла гербоподібна композиція: в щиті поєдналися бджола, стільники та цвіт калини (іл. 4). “На жаль, у мене не збереглося плиток з гербом. Залишився тільки ескіз. Адже тоді я не припускала, що роблю герб для майбутнього президента” – зазначила в одному з інтерв’ю художниця. Безперечно, зображення на кахлях з точки зору геральдики назвати гербом не можна. Однак майстриня просто хотіла створити неповторний малюнок і не претендувала на роль великого знавця науки про герби. Існують також відомості, що В.Ющенку було подаровано ще кілька гербів, однак про їхній зовнішній вигляд нічого не відомо. Крім того, на замовлення управляючих президентською садибою “Бджолиний рай”, що на Київщині, О.Руденко створив герб садиби (іл. 5). В ньому враховано любов Ющенка до Трипільської культури (орнамент на щиті) та його захоплення бджільництвом (дві бджоли). Щит герба вписано в декоративний картуш – такий саме, як на Знаку Президента України (іл 6). Нижче розташовано стрічку з назвою. Чи схвалив Віктор Андрійович хоча б герб садиби – даних немає.


Чорно-золота донецька суворість

 Віктор Янукович прийшов до влади “підготовленим” з геральдичної точки зору. Власний герб він отримав ще будучи головою Донецької облдержадміністрації у подарунок на день народження 9 липня 2001 р. (іл. 7). Розробку здійснили фахівці все тієї ж Російської геральдичної колегії. Склав герб І.Смєтанніков, виконав – Єфім Комаровскій. Оплатила їх роботу вже знайома нам фірма “Інтерхобіекспо”. Втім, є дані, що герб замовив колишній керівник донецького облуправління міліції, а згодом керівник служби безпеки компанії “СКМ” В.Малишев. На сайті РГК можна знайти пишномовний “Семантичний лист” до герба В.Януковича, розміщений явно в рекламних цілях. З нього довідуємось, що золоте поле щита є символом “справедливості, милосердя, великодушності, постійності, сили та вірності – якостей характеру, якими володіє армігер” (тобто власник герба). У свою чергу чорний колір символізує його “високу освіченість, вченість (доктор економічних наук), обачливість та скромність”. Крім того, золото й чорний присутні в гербі Донецької області, в якій Янукович народився і яку згодом очолив. Чорне вістря символізує прагнення уверх, до висот знань, до самовдосконалення. За формою воно нагадує терикон – символ природних копалин Донеччини та вугілля як основного багатства надр області. Вістря прикрашає золота троянда, обабіч його – чорні пальмові гілки. Троянда, як стверджують розробники, є одним з символів Донецької області. Насправді ж ця квітка уособлює лише Донецьк, який називали “містом мільйона троянд”. Ще в 60-ті роки ХХ століття перший секретар Донецького обкому компартії В.Дегтярьов, вражений благоустроєм інших міст, подав ідею прикрасити промисловий центр трояндами. Населення столиці Донбасу нараховує мільйон людей – відповідно, стільки саджали і троянд. Пальмові гілки уособлюють першість, перемогу, стійкість душі, довговічність, мир. А ще вони є складовою частиною знаменитої “пальми Мерцалова”, зображеної на Донецькому обласному гербі. У 1895 р. коваль Юзівського заводу О.Мерцалов та молотобоєць Ф.Шпарін за допомогою самих лише молота й зубила викували зі сталевої рейки зображення пальми. У 1900 р. скульптура здобула Гран-прі Міжнародної промислової виставки у Парижі (іл 8). Подібно до герба Л.Кучми, щит увінчує професійна корона, на цей раз – “губернаторська”. Тризуби на ній чергуються з чи то шишечками, чи то каштанчиками. Мабуть, російські геральдисти хотіли зобразити голівку булави. На шоломі гарцює кентавр, який дещо спантеличено тримає в руці автомобільне кермо. Напівлюдина-напівкінь вказує на почесне звання “Залужений працівник транспорту України”, присвоєне Януковичу у 1995 р., а ще характеризує власника герба як пристрасного автомобіліста. Кермо є також символом управління, в даному випадку – Донецькою областю. Щитотримачами “призначено” двох тигрів. За східним гороскопом рік народження майбутнього Президента (1950) є якраз роком Тигра. Нарешті, девіз “SUPERABO” на стрічці під щитом означає “Все подолаю”. Герб Януковича не раз ставав об’єктом критики і просто насмішок. У 2006 р. Ганна Герман повідомила, що герб нібито знайшли та відновили мешканці білоруського села Януки, звідки родом предки Віктора Федоровича. Звісно, нічого, крім в’їдливих коментарів, така заява викликати не могла. Кермо в руці кентавра називали емблемою “Мерседеса”, самого кентавра – символом постчорнобильської України. Смугастим тиграм не пощастило ще більше – гострословці трактували їх як уособлення двох “ходок” Януковича. Секретар Гільдії геральдичних художників Росії Дмітрій Іванов взагалі заявив: “Герб Януковича насправді не герб, а гербовидна емблема, псевдогерб (тобто фальшивий). Він знаходиться в прямій суперечності з тими правилами, канонами і традиціями, що діють на території України”. Аж диву даєшся, як чудово росіяни розбираються в усіх сторонах українського життя – будь то якість цукерок чи геральдичні традиції. Насправді ж, якщо говорити про головний елемент герба – щит, то з геральдичної точки зору з ним все гаразд. Що ж до клейнода, корони, щитотримачів та інших другорядних, необов’язкових елементів, то тут вже радше питання смаку, ніж геральдики. Власник герба може взагалі використовувати лише зображення щита – це допустимо. Цікаво, що Є.Комаровскій у 2010 та 2011 рр. заявляв про намір внести до герба зміни. В.Янукович на той момент вже став Президентом, тож потрібно було належним чином відобразити цей факт. За задумом художника, корона має стати такою ж, як на гербі Л.Кучми, а зовнішній вигляд кентавра та керма будуть покращені. Це зайвий раз доводить – герб слід робити таким, щоб не потрібно було його потім удосконалювати. Геральдистам такий стан речей, звісно, вигідний, але ж всіх грошей не заробиш…

Отож, з п'яти президентів України герби точно мали лише двоє – Л.Кучма та В.Янукович. В обох випадках це подарунки на день народження. Взагалі-то замовляти герб як подарунок іншій особі – погана ідея. Не факт, що він сподобається і буде використовуватися. Інша справа, якщо людина дійсно хоче обзавестися власним знаком і має конкретні побажання та ідеї. Обидва герба розроблено російськими фахівцями – якось непатріотично вийшло. До того ж, іноземні геральдисти часто-густо допускають хай дрібні, але ж неточності. Тому краще звертатися до вітчизняних розробників. Якщо виникли питання, адреса нашої скриньки skald352@ukr.net ©



Обновлен 28 фев 2017. Создан 06 ноя 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником